Осінь

Линуть пісні
З уст захмелілих
І ріки вина
Невпинно течуть
І наші серця
Палкі, наче світло
Непевного-о
Осіннього дня
Непевного
Осіннього дня
Приносять лахмітники
Нам нові
Обличчя
І зодягають на нас
Чиїсь імена
Непевного-о
Осіннього дня
Непевного
Осіннього дня
І до оселі плачу
Сходяться ті
Серця яких
Чорні і смутні
Наче ніч
Після
Непевного-о
Осіннього дня
Плачуть з нами
За великим столом
Поштарі
Та купці
І тіні безликі
Непевного
Осіннього дня
Непевного
Осіннього дня
І старці і матроси
І душі
Усіх тих
Хто життя своє обірвав
І потопельники лиш
Не плачуть
Між нами
І не куштують вина
Непевного
Осіннього дня